Офіційний сайт Якимівського району Запорізької області

Новини

Безоплатна правова допомога

     Щороку, 1 червня, в Україні відзначається свято маленьких громадян нашої країни – Міжнародний день захисту дітей.
     Дитиною є «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку», якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.
     Конвенція ООН про права дитини була одноголосно прийнята Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року – через 30 років після ухвалення Декларації прав дитини і через 10 років після оголошення Міжнародного Року Дитини. У ній викладено, які саме дії і що саме повинні здійснювати держави, їх уряди, неурядові організації, засоби масової інформації і приватні особи для забезпечення дотримання прав дітей.
     В Україні свято започаткували у 1998 році, через 7 років після приєднання України до Конвенції ООН про права дитини. Тодішній президент країни Леонід Кучма підписав указ «Про день захисту дітей» напередодні свята, 30 травня. Наразі функція захисту дітей покладена на омбудсмена з прав людини Людмилу Денисову та уповноваженого з прав дитини Кулебу Миколу.
     Декларація прав дитини була прийнята 20 листопада 1959. Вона проголошує рівні права дітей у сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної належності, громадського походження, майнового стану та іншого. Декларація також закликає батьків, громадські організації та уряди визнати права дітей і сприяти їх здійсненню.
     У Декларації передбачено 10 принципів прав дитини:
• Заборона дискримінації дітей. Всі діти рівні у своїх правах.
• Забезпечення дитини спеціальним захистом, надання умов для розвитку, створення умов для найкращої реалізації інтересів дитини.
• Право на ім'я та громадянство.
• Право на здорове зростання і розвиток, належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
• Дитині, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціальному відношенні, повинні забезпечуватися спеціальні режим, освіта і піклування, необхідні з огляду на її особливий стан.
• Право зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
• Право на отримання освіти, яка має бути безкоштовною і обов'язковою.
• Дитина повинна за всіх обставин бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.
• Дитина повинна бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості і експлуатації.
• Дитина повинна виховуватися в дусі взаєморозуміння, терпимості, дружби між народами, миру і загального братерства, а також в повній свідомості, що її енергія та здібності мають бути присвячені служінню на користь інших людей.
     Україна на реалізацію положень Декларації прийняла ряд нормативно-правових актів, в тому числі деякі положення Сімейного кодексу України, Закон України «Про охорону дитинства» та інші.
    Основні права дітей в Україні: право на охорону здоров'я та безоплатну медичну допомогу; право на безкоштовну середню освіту; право на проживання разом з сім'єю, спілкування з батьками; дитина має право на розвиток, в тому числі і через молодіжні організації; забезпечення як найкращих інтересів дитини (наприклад, реалізація цього права здійснюється при порядку визначення проживання дитини); закон України «Про охорону дитинства» розглядає право на захист від усіх форм насильства як гарантування кожній дитині права на свободу, особисту недоторканність та захист гідності; право на відпочинок і дозвілля; право на соціальну захищеність.
      Права дитини в сім'ї:
1. Кожна дитина має право жити і виховуватися в сім'ї; право знати своїх батьків; право на піклування та на спільне з ними проживання, за винятком випадків, коли це суперечить її інтересам.
2. Розірвання шлюбу батьків, роздільне проживання батьків не впливає на права дитини. У разі роздільного проживання батьків дитина має право на спілкування з кожним з них.
3. Батьки мають рівні права і несуть рівні обов'язки щодо своїх дітей.
4. Мати або батько зобов'язані забрати дитину з пологового будинку.
5. Дитина має право на ім'я.
6. На належне батьківське виховання. Право забезпечується системою державного контролю, що встановлене законом. Дитина має право чинити опір неналежному виконанню батьками своїх обов'язків.
7. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою.
8. Піклування про збереження та використання майна в інтересах дитини.
     Обов'язки батьків:
1. Батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше 1 місяця від дня народження дитини, зареєструвати її народження в органі реєстрації, яке засвідчується Свідоцтвом про народження.
2. Прізвище, ім'я та по батькові визначається батьками.
3. Виховувати дитину в дусі поваги до прав інших людей, любові до своєї сім'ї, свого народу і Батьківщини.
4. Піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
5. Забезпечити отримання повної середньої освіти.
6. З повагою ставитися до дитини.
7. Обов'язком батьків є належне виховання дитини.
      Права дитини відповідно до Конвенції про права дитини
     Всі права, передбачені Конвенцією, за кожною дитиною забезпечуються без будь-якої дискримінації. В усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
• Кожна дитина має невід’ємне право на життя.
• Дитина має право на ім’я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування.
• Дитина має право на збереження своєї індивідуальності і громадянства.
• Дитина має право не розлучатися з батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
• Дитина має право вільно висловлювати власні погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага.
• Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї будь-якого роду.
• Повинно поважатися право дитини на свободу думки, совісті та релігії.
• Дитина має право на свободу асоціацій і мирних зборів.
• Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.
• Держава забезпечує право дитини на доступ до інформації із національних та міжнародних джерел.
• Дитина має право на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я з приділенням першочергової уваги розвитку первинної медико-санітарної допомоги.
• Дитина має право користуватися благами соціального забезпечення.
• Дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
• Дитина має право на освіту.
• Дитина має право користуватися своєю культурою.
• Дитина має право на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом.
• Дитина має право на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може завдати шкоди її життю та розвитку.
• Дитина повинна бути захищена від незаконного зловживання наркотичними засобами.
     Держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.
    Цивільні права неповнолітніх: самостійно вчиняти дрібні побутові правочини; здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи.
Захист прав дитини і відповідальність за порушення прав дитини

      Правовий захист прав дітей можуть здійснювати як їх законні представники - батьки, опікуни, піклувальники, соціальні служби та установи, так і самостійно діти.
      Відповідно до норм Сімейного кодексу України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. У Сімейному кодексі України передбачено ряд прав на самозахист дітей, які досягли 14 років: кожен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу; дитина, яка досягла 14 років, має право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення або визнання його недійсним, а також з позовом про позбавлення батьківських прав.
Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правової допомоги, необхідної для забезпечення захисту їх прав, на підставах і в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги. Відповідно до ст.14 ЗУ "Про безоплатну правову допомогу" діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту мають право на безоплатну вторинну правову допомогу.
Відповідальність за порушення прав дитини:
1. Сімейним кодексом України, передбачено негативний наслідок для батьків за неналежне виконання свої обов’язків щодо виховання та піклування відносно дитини у вигляді позбавлення батьківських прав.
2. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (ст. 184), передбачено за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання, передбачених законодавством, обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, попередження або накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 н.м.д. г (від 850 до 1700 грн.)
3. Згідно з Кримінальним кодексом України (ст. 166), злісне невиконання батьками, опікунами та піклувальниками обов'язків по догляду за дитиною, що призвело до тяжких наслідків, карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Крім того, Кримінальний кодекс України криміналізує втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми. Також Кримінальний кодекс України передбачає, що вчинення злочину щодо малолітньої дитини або в присутності дитини, а також вчинення злочину з використанням малолітнього, є обставинами, які обтяжують покарання.
     Таким чином, виходячи з вищенаведеного, слід підкреслити, що у дитини багато прав і всі права повинні мати процедуру реалізації. Права дитини – це система можливостей, які необхідні особі для її комплексного та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини. День захисту дітей – це нагадування суспільству про необхідність захищати права дитини, щоб усі діти росли щасливими, навчалися, займалися улюбленою справою і в майбутньому стали чудовими батьками та громадянами своєї країни.
    

      Звертайтесь за юридичними консультаціями до відділу «Якимівське бюро правової допомоги» Мелітопольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Центральна, б. 93. Телефон: (06131) 6-13-11; (068) 4875489; (097) 2701369.

 



П'ятниця, 05 Червня 2020 09:51 | Переглядів: 872